У неділю, 04.06.23, Волонтер «Асоціації Волонтерських Команд України» - талановитий народний самородок-талант-музика і співак – Ярослав Григорович Савчук – «КОБЗАР», своїм щирим патріотичним співом на Хрещатику в черговий раз допомагав збирати кошти на авто для ЗСУ (для 42 роти 63 Бригади).

Волонтери «Асоціації Волонтерських Команд України» від усього серця вдячні  Ярославу Григоровичу, якому вже за 80 років і якому нажаль, на своєму, волонтерському фронті доводиться робити все можливе від нього для допомоги ЗСУ проти  злочинного та звірячого нападу рашистських орків на нашу Богом дану та вистраждану сотнями років і десятками поколінь УКРАЇНУ! 
І хоча головною метою було дійсно збір коштів, але не менш важливим завданням було підтримати патріотичний настрій українських громадян і спонукати їх до більш активних дій допомоги наближення ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ в тилу, в той час як кожну хвилину, кожну годину і кожного дня наші Захисники ризикують своїм життям, отримують поранення і нажаль гинуть за нас і за Україну!

Всі ми, ті хто в тилу і у відносно безпечних умовах життя, які забезпечуються виключно щохвилинною жертовністю Захисників України на фронтах - повинні бути гідними їх героїчній стійкості і всією своєю поведінкою, образом життя і відповідальністю за долю України робити добрі, благодійні справи для підтримки українських бійців, поранених в госпіталях, отримавших інвалідність після поранень, рідним загиблих на війні і просто критично постраждалим від рашистських терористичних обстрілів і окупації!!!
Але нажаль в центрі Києва і не тільки, особливо на Хрещатику ми бачимо здебільше зовсім іншу поведінку багатьох «громадян», які поводяться як на святі – бухають, танцюють, регочуть - начебто і нема війни! А в цей самий час, зовсім недалеко – 600-800 кілометрів звідси постійно ризикують своїм життям на фронті, отримують поранення і гинуть наші кращі українські хлопці і дівчата, які теж хотіли б мирного життя і веселитись і сміятись!

Так - в Україні не об’явлений постійний траур, а «лише» військовий стан і це не означає, що всі у тилу повинні бути постійно сумними і постійно плакати, але багато хто в Києві і не тільки в Києві, відчуваючи себе захищеними військовими, кожного дня щось святкує і взагалі живе в іншому вимірі і навіть чути про війну не хоче, бо це пошкодить йому психіку! Хотілось би спитати: «А совість не пошкодить?», але напевно питання риторичне, бо совість і просто людська мораль у таких осіб скоріше за все - просто відсутня.
Саме тому нам з Кобзарем було дуже сумно, що більшість, «гуляючи» в вихідний день по Хрещатику і нікуди не поспішаючи, навіть не зупинялись послухати патріотичний спів  справжнього незрячого патріотичного народного співака «Кобзаря» – Ярослава Григоровича Савчука, щоб перейнятися з нами повагою до Українських Захисників! І не обов’язково для цього було навіть залишати гроші – достатньо було б просто зупинитись, послухати і подякувати народному співаку, який в такому поважному віці дає приклад щирої любові до своєї країни - України!

Грошей доречи зібрали небагато – біля 600 грн., але і за це ЩИРА подяка благодійникам, бо авто для ЗСУ потрібно зробити якнайшвидше, але найдорожчі донати для нас були від самих військових (Низький їм уклін від нас!) і підлітків і молоді, які, напевно, ще не заробляють самі, але не пошкодували те що їм дали батьки!
А більшість, нажаль, просто на ходу «кидала» до ящику з під снарядів гроші, начебто «бременським музикантам», але не затримувались і йшли далі на Хрещатику, де інші музики грали просто розважальні мелодії та пісні, під які ще можна було й потанцювати… 
Сумно, але це реальність – у воюючій за свою незалежність Україні суспільство  живе в начебто декількох «вимірах». Перший «вимір» - найпатріотичнійший, жертовний і героїчний - на фронті! Другий «вимір» – це «вимір» справжніх патріотичних,  самовідданих громадян України - на медичному, рятувальному, енергетичному, волонтерському фронтах! 

А ще є діаметрально протилежні «виміри» - це "громадяни" України та їх родичі і оточення, що байдуже існують, шикують в комфортних умовах, розкішних палацах, побудованих на корумповані або вкрадені з бюджету гроші, їздять в автомобілях вартітстю в десятки/сотні тисяч «баксів» - то хоча у них все "добре" навіть аід час війни, але їм потрібна "швидка допомога" справжніх правоохоронних структур, а не таких як сьогодні, щоб посадити всіх ціх ворюг та казнокрадів до тюряг, а накрадене повернути в бюджет держави! Однак є і зовсім небагаті, але бадужі громадяни або ті "громадяни" України, яки є внутрішніми ворогами України, тобто прихильники «руського миру», «радянського совка» і просто байдужі до всього, крім свого – тобто ЖЛОБІВ!
Як висловився свого часу Голова Директорії УНР Семен Петлюра : «Нам не так страшні московські воші, як шкідливі українські гниди!».

АЛЕ ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!!! Україна обов’язково і безсумнівно ПЕРЕМОЖЕ бо за нами ПРАВДА і за нами БОГ, а УКРАЇНА багата на сміливих ЗАХИСНИКІВ-ГЕРОЇВ і таких патріотичних громадян як - Ярослав Григорович Савчук! 
Люди самі дали йому народне звання/позивний – «КОБЗАР-ЛЮДИНА-СВЯТО, ЛЮДИНА-ПЕРЕМОГА»!
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА НАВІЧНО! 
Смерть ворогам УКРАЇНИ!